Как я купил кодеин и бегал голым по улице в шляпе
Гудящие закладки, подзарядиться и догнаться до новых ощущений – вот мои основные цели в жизни. Я наркоман, и я горжусь этим. Моя жизнь, словно шмаль на голову, превращается в калейдоскоп ярких эмоций и психеделических впечатлений.
В прошлую пятницу один парень, ворвавшись в комнату, втолкнул в мои руки пакетик с кодеином. "Впариваю тебе, братан, по супер дешевке! Топай, пока не обслужился!" – закричал непонятно откуда вылезший человек в кепке "420".
На меня накатило, словно волны после бурного шторма. Хоть сам кодеин был разбавленный, но его действие было достаточно сильным, чтобы меня не только втыкнуть, но и заставить бегать по улицам, чувствуя себя героем комедийного шоу.
Вдыхая запах весенних цветов и чувствуя на своей белой туловищной шкуре тепло лучей солнца, я понял, что время подзарядиться любимым наркотиком – коксом. Я направился в заданное мной место и осуществил свою миссию настоящего наркомана.
Вооружившись парой граммов кокса, я снова начал свою беготню по улицам, испытывая невероятный прилив энергии и адреналина. С голым торсом и невероятной шляпой на голове, я был тем, кто отличался от обычных людей, тем, кто знал настоящую свободу и безумие.
| Мои приключения на улице |
| Улица №1 |
| Сценарий: Я бежал по узкой улочке, обязательно крича: "Мир из трусов!" Прохожие бегут в разные стороны, в ужасе от моей сумасшедшей внешности. |
| Улица №2 |
| Сценарий: Начал дождь. Я прыгаю по лужам, доставая ассоциацию с моим внутренним миром, под крики "Наркоманы тоже боги!" |
| Улица №3 |
| Сценарий: Встречаю брата по наркомании, и мы вместе начинаем кружиться вокруг шеста на детской площадке, пытаясь поймать магический пин-код ветра. |
Моим приключениям не было конца, пока я не встретил своего старого друга – наркомана с псевдонимом "Шайтан". Он собрал вокруг себя группу людей, таких же безумцев, как и мы. Мы собирались вместе, чтобы покурить шмаль и делиться своими историями о том, как нам удавалось выжить в этом безумном мире.
-"Братаны, я сегодня встретил ушастого единорога на площади! Он подарил мне свинцовый ключик от загадочного сундука, полного драгоценностей!" – кричал один из нас, сияя от восторга.
-"Шайтан, знаешь, где можно взять закладки с новым уровнем психоделики?" – спросил я, пытаясь найти новые границы своего восприятия.
В нашей сумасшедшей компании мы чувствовали себя свободными, невероятно живыми и непредсказуемыми. Мы были настоящими комиками в этом бесконечном цирке жизни.
Так что, если когда-нибудь встретишь меня, бегущего голым по улице в шляпе, не бойся присоединиться к нашей безумной команде. Мы можем показать тебе настоящее безудержное счастье и свободу, которые только наркоманы знают.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
